Клуб интеллектуальных игр "Эврика"

Результаты ШЧУЭК 2017

Trener — Wed, 29 Mar 2017 20:33:50 GMT

Завершился Чемпионат Украины по игре "Эрудит-квартет" среди школьников сезона 2016-2017.
Старшая группа:
1 место. Домкрат Гагарина (Харьков)
2 место. Третий стул (Запорожье)
3 место. 12 ножей в спину эволюции (Запорожье)

Младшая группа:
1 место. ХТЛ-173 (Харьков)
2 место. Ричард слоновое сердце (Сумы)
3 место. 11 в квадрате (Одесса)

Победители Чемпионатов кроме дипломов, медалей и кубков получили подарочные сертификаты от Генерального партнера Чемпионата - Интернет-магазина ROZETKA.UA

Результаты ШЧУСИ 2017

Trener — Wed, 29 Mar 2017 20:21:54 GMT

Завершился Чемпионат Украины по игре "Что? Где? Когда?"; среди школьников сезона 2016-2017.
Старшая группа:
1 место. Стоев Владислав (Запорожье)
2 место. Желдак Ярина (Днепр)
3 место. Сатырь Никита (Одесса)

Младшая группа:
1 место. Попов Александр (Сумы)
2 место. Хмурич Захар (Тернополь)
3 место. Коверда Мария (Запорожье)

Победители Чемпионатов кроме дипломов, медалей и кубков получили подарочные сертификаты от Генерального партнера Чемпионата - Интернет-магазина ROZETKA.UA

Результаты ШЧУБР 2017

Trener — Wed, 29 Mar 2017 19:51:27 GMT

Завершился Чемпионат Украины по игре "Брэйн-ринг" среди школьников сезона 2016-2017.

Старшая группа.
1 место. "Домкрат Гагарина" (Харьков)
2 место. "Не толкай меня, я борсч!" (Днепр)
3 место. "Знатоки" (Одесса)
Младшая группа.
1 место. Сиквел (Днепр)
2 место. ХТЛ-173 (Харьков)
3 место. 11 в квадрате (Одесса)

Победители Чемпионатов кроме дипломов, медалей и кубков получили подарочные сертификаты от Генерального партнера Чемпионата – Интернет-магазина «ROZETKA.UA».

Результаты ШЧУЧГК 2017

Trener — Wed, 29 Mar 2017 19:28:30 GMT

Завершился Чемпионат Украины по игре "Что? Где? Когда?" среди школьников сезона 2016-2017.

Старшая группа.
1 место. "Центр" (Житомир)
2 место. Домкрат Гагарина (Харьков)
3 место. "Третий стул" (Запорожье)

Младшая группа.
1 место. Кочан или некочан (Одесса)
2 место. Ричард слоновое сердце (Сумы)
3 место. Сиквел (Днепр)

Победители Чемпионатов кроме дипломов, медалей и кубков получили подарочные сертификаты от Генерального партнера Чемпионата – Интернет-магазина «ROZETKA.UA».

Афиша

Trener — Thu, 16 Mar 2017 21:02:46 GMT

Анонс

Trener — Thu, 16 Mar 2017 21:00:49 GMT

25-28 марта 2017 года в Одессе традиционно пройдут чемпионаты Украины по интеллектуальным играм среди школьников. Интеллектуальный марафон будет состоять из 4 турниров: «Что? Где? Когда?», «Брэйн-ринг», «Своя игра» и «Эрудит-квартет». Ожидается приезд более 300 самых умных школьников из Киева, Одессы, Запорожья, Днепра, Сум, Тернополя, Львова, Кропивницкого, Нежина, Винницы, Харькова, Житомира, Черкас и др. Наш любимый постоянный Генеральный партнер – Интернет-магазин ROZETKA.UA.

Открытие Чемпионата состоится 25 марта в 15.00 в помещении санатория «Белая акация» (Французский бульвар, 59). На открытии будут награждены лучшие команды страны по итогам двух этапов синхронного чемпионата Украины, который являлся выводящим на очный турнир.

Больше всего команд на турнирах сможет выставить Одесса по результатам прошлогодних соревнований. Кстати, в Одессе школьные чемпионаты по интеллектуальным играм проводятся уже 25 лет – в этом году состоялось 25-е первенство города по игре «Что? Где? Когда?» среди школьников.

Методичесике материалы

Trener — Thu, 16 Mar 2017 20:58:08 GMT

ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ МОДЕЛЕЙ «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» ТА «БРЕЙН-РИНГУ» НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Багатьма психологами встановлено, що для дітей найважливішими розвиваючими чинниками є творчість та спілкування. Проте сучасна школа працює з радянських часів за принципами авторитарності та шаблонності. На думку автора, перспективний напрямок розвитку методик навчання - це подальший розвиток розробок проблемного навчання. Багаторічна практика роботи з ігровими моделями «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» дозволила створити власні методики, які є синтезом методик проблемного навчання з ігровими методиками «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу».
Проблемне навчання виникло як результат досягнення передової практики і теорії навчання і виховання в поєднанні з традиційним типом навчання є ефективним засобом загального та інтелектуального розвитку учнів. Витоки проблемного навчання походять ще з евристичних бесід Сократа. Засновником сучасної концепції проблемного навчання вважається американський філософ і педагог Джон Дьюї [1]. Глибокі дослідження в галузі проблемного навчання почалися у другій половині 20 століття.
Відомий дослідник методів проблемного навчання А.М. Матюшкін указував, що проблемне навчання передбачає, наступне: «пояснення навчального матеріалу, який потрібно засвоїти, слідує за проблемною ситуацією, яка з’явилася, і відповідала пізнавальної потребі, яка виникла» [5]. На заняттях з використанням ігрових моделей «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» пояснення навчального матеріалу йде паралельно з проблемною ситуацією, яка виникла, і відповідає пізнавальній потребі, яка постала. Пояснення може йти як від викладача, так і від одного з учнів. При цьому кожен із гравців команди додає до обговорення свою частину інформації, учні, поділені по командах, по частинах збирають пазл, який повинен скластися в цілісну картинку. Завдання викладача при такому підході - коригувати обговорення команди і перевіряти правильність складеної командою картинки.
Якщо ж питання виявилося дуже складним для учнів, завдання, поставлене команді, зводиться до розбиття питання на частини і послідовного пошуку вирішення цілого ряду допоміжних питань. Фактично при цьому учні послідовно вирішують проблемні завдання нижчого порядку, які включають в якості невідомого менш загальні відносини.
У результаті пошуку шляху відповіді на питання гравці команди відсилаються до тієї інформації, яку вони повинні засвоїти. При цьому, крім засвоєння інформації, є і засвоєння принципів і закономірностей знаходження відповіді, тобто відбувається засвоєння умінь. Застосовуються методи дедукції та індукції, аналогії, синтезу, тощо.
Розглянемо наведені положення на прикладі окремих питань «Що? Де? Коли?»:
1. У XIX столітті в Південній Африці розводити свійську птицю вважалося вигідною справою: при невеликому везінні господар птаха міг заробити не тільки на яйцях, м'ясі та пір'ї. Напевно, відомий письменник знав про це, хоча в його розповіді справа відбувається не в Південній Африці, а в Європі. Якщо ви здогадалися, як саме птах міг збагатити господаря, назвіть це оповідання [2,3].
Для відповіді на це питання необхідно міркувати за наступною схемою: Чим знаменита Південна Африка? → перше, що приходить в голову – алмази → яке відношення до алмазів мають птахи? → загальновідома страсть птахів до дрібних блискучих предметів → гуляючи по відвалах порід в районах здобичі алмазів у пошуках корму, птахи можуть заковтнути алмаз → у якому оповіданні описана подібна інформація? → Відповідь: "Блакитний карбункул" [2].
В цьому питанні скомбіновані знання з таких наук, як: географія, біологія, література.
2. Близько 8000 років тому, після переходу до осілого способу життя, наші далекі предки почали вирубувати та випалювати дрімучі ліси, щоб розчистити територію під ріллю. На думку американського географа Уїльяма Ріддімана, завдяки цьому в черговий раз не відбулося те, що на кіноекранах відбулося вже двічі. А що саме? Відповідь: Льодовиковий період [3].
В цьому питанні поєднуються знання з історії стародавніх часів, географії, екології.
3. Процес згладжування висот земної кори в процесі ЇХ діяльності називається пенепленізацією. А чому присвячена стаття в журналі "GEO" під назвою "Коли ВОНА впала з гори"? Відповідь: водоспадам [3].
В цьому питанні крім розвитку образного мислення подаються нові знання з географії.
Наступне запитання, крім інформаційного навантаження, є також розвивальним: учні повинні навчитися мислити критично, без «шаблонів»:
4. Оса мешкає біля берегів Північної Австралії, діаметр її парасольки досягає 12 см, її отрута аналогічна за складом отруті кобри. Якого прикметника не вистачає в цьому твердженні, щоб інформація стала достовірною? Відповідь: Морська (мова йде про медуз) [4].
Ігрові моделі «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» доцільне застосовувати на уроках узагальнення і систематизації нових знань, комбінованих уроках, та при перевірці засвоєння знань і умінні застосовувати ці знання на практиці. Ігрові моделі «Брейн-рингу» можна застосовувати при фронтальному опитуванні замість «географічних диктантів».
Крім того, ігрові моделі інтелектуальних ігор дають можливість перевірити засвоєння гідрологічних знань з попередніх класів та умінню застосовувати ці знання при вивченні нового матеріалу.

Список використаних джерел
1. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Пер. с англ. Н.М. Никольской. - М.: Совершенство, 1997
2. Жданов Д. К., Можливості інтелектуальних ігор щодо розвитку мислення у дітей // Виховна робота в школі № 10, 2008
3. Жданов Д.К. Екологічний «Брейн-ринг» // Інтелектуальні ігри 5-11 клас, Київ, «Шкільний світ», 2012
4. Жданов Д.К. Проблемне навчання як методологічна основа створення комплексного інтегрованого курсу природничих наук// Позашкілля № 8, 2015
5. Матюшин А.М., Проблемные ситуации в мышлении и обучении, Москва, «Педагогика», 1972

Методическиен материалы

Trener — Thu, 16 Mar 2017 20:55:07 GMT

ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА «ЩО? ДЕ? КОЛИ?»
Входження України у світовий соціокультурний процес розвитку освіти дає поштовх до розвитку нової особистісної освітньої парадигми. Логіка розвитку самої системи освіти передбачає педагогічну підтримку к[c]ожної дитини, яка навчається, на шляху самовдосконалення, саморозвитку, самопізнання. Нові освітні завдання не можуть бути вирішені в рамках традиційної моделі освітньо-виховного процесу у шкільних та позашкільних навчальних закладах, де ставка робилася на заучування поданого матеріалу, де панує заорганізованість та формалізм, дисциплінарний підхід до освітньо-виховного процесу, що не давали розвитку особистості. 15-річний досвід роботи гуртка «Що? Де? Коли?» дозволив створити власні методики щодо розвитку деяких процесів мислення. Основними параметрами мислення, з якими працюють учні, є наступні:
- здатність до згортання процесу міркувань. За багаторазового розв’язання однотипних питань окремі етапи розумового процесу скорочуються, учні перестають усвідомлювати їх, але якщо потрібно, завжди можна повернутися до повного розгорнутого міркування;
- гнучкість розумового процесу, що виражається у легкому та вільному переключенні з однієї розумової операції на іншу, в різноманітті аспектів у підході до відповіді на питання, у звільненні від впливу шаблонних і трафаретних способів розв’язання задач;
- тенденція до економії розумового процесу, що виражається у пошуках найбільш легких шляхів «розкрутки» питання;
- здатність до узагальнення. При узагальненні інформації необхідно вміти побачити подібну ситуацію і потрібно володіти узагальнювальною схемою міркування. І в тому, і в іншому випадку необхідно відвернутися від конкретного змісту та виділити подібне й спільне у структурах питань;
- оптимізація процесів запам’ятовування та відтворення інформації.
Один із розроблених автором тренінгів зводиться до наступного [3, 4]: учням пропонується вибрати якийсь термін. Вибраному терміну необхідно дати визначення. У цьому визначенні будуть терміни, які також потребуватимуть визначення. Необхідно дати визначення і цим термінам. У визначеннях, що знов вийшли, будуть присутні терміни, які також потребуватимуть визначення. І так впродовж 10-15 кроків. В результаті учні отримують певну схему, що показує взаємозв’язок між термінами та поняттями з різних галузей знань. Подібний тренінг дозволяє їм краще зрозуміти міжпредметні зв'язки і побачити приховані на перший погляд взаємини між різними галузями знань.
Проте, рішення завдань далеко не завжди народжується в результаті ясних і чітких послідовних ходів думки. У цілому ряді випадків після невдалих безплідних спроб рішення, наступає раптова здогадка – здавалося б, випадкове і нічим не обумовлене виникнення в свідомості ідеї рішення, причому сама людина не в змозі з’ясувати цей факт раптовості рішення.
Кожного разу, коли ми отримуємо нову навичку, нейрони з'єднуються особливим способом. При багаторазовому повторенні однієї навички з'єднання нейронів набувають все більш стійкого характеру. В результаті ця навичка переходить до розряду «автоматизму». Для ілюстрації цього твердження можна навести гру на музичному інструменті. Під час виконання музичного твору музикант грає на автоматі, навіть не замислюючись, на яку клавішу натиснути наступної секунди. Цю ситуацію добре описано в дитячій казці про стоногу, яка, не замислюючись, пересувала всі свої 40 ніг. При цьому увага переходить на якісно інший рівень, на якому можливе використання уваги ще для чогось, крім виконання музичного твору.
В основі явищ раптової здогадки зазвичай лежить узагальнення – неусвідомлене застосування загальних способів дій (або окремого прийому), загальних принципів підходу до рішення, засноване на спільності різних схем і завдань [3].
Багато випадків раптового і несподіваного на перший погляд «осяяння» пояснюються тенденцією мислити згорнутими структурами. Коли міркування розгорнене, то легко прослідкувати шляхи переходу від однієї думки до іншої. Коли ж міркування згорнуте, відсутній весь ланцюжок проміжних ланок міркування, то часто ці шляхи прослідкувати важко, і здається, ніби перехід від однієї думки до іншої нічим логічно не мотивований.
У своїй роботі автор прийняв за основу таке твердження: «Будь-яка інформація, сприйнята мозком, не зникає. З часом лише стає важче отримати доступ до неї». Інформація наче «архівується», перетворюється для компактного зберігання [3, 4, 5]. Тобто, головна проблема не в запам’ятовуванні інформації, а в її подальшому відтворенні.
Для ілюстрації вищесказаного, наведемо таке питання (наперед відомо, що питання на геологічну тематику): «Четвертий період палеозойської ери отримав свою назву на честь цього графства». Відповідь приходить після слів "четвертий період" [6]. Далі можна вже й слухати питання, одразу виникає наступний ланцюжок міркувань: «четвертий період може бути тільки в палеозойській ері - четвертий період палеозою – девон; але швидше за все, питання формулюється інакше: «девон назвали через графство Девоншир», тобто відповідь повинна бути: графство Девоншир. Відповідь правильна. Весь ланцюжок міркувань зайняв 2-3 секунди. Це приклад оптимізації процесів відтворення інформації з використанням методів проблемного навчання.
Засновником сучасної концепції проблемного навчання вважається американський філософ і педагог Джон Дьюї [1]. Глибокі дослідження в галузі проблемного навчання почалися в 50 роках 20 століття. У ці роки професор П.Я. Гальперін створив концепцію поетапного формування розумових дій. Суть його концепції зводилася до наступного: «необхідно дати учням достатні для правильного виконання дій (діяльності) зримі (наочні) орієнтири, при опорі на які людина, яка тільки почала навчатися, могла б відразу, без отримання будь-яких попередніх знань, без заучування, механічного їх запам'ятовування, безпомилково діяти в практичному плані» [2].
Відомий дослідник методів проблемного навчання А.М. Матюшкин вказував, що проблемне навчання передбачає, щоб пояснення навчального матеріалу, який потрібно засвоїти, слідувало за проблемною ситуацією, яка з’явилася, і відповідало пізнавальній потребі, яка виникла [7]. На заняттях клубу «Що? Де? Коли?» пояснення навчального матеріалу йде паралельно з проблемною ситуацією, яка виникла, і відповідає пізнавальній потребі, яка постала. Пояснення може йти як від викладача, так і від одного з гравців команди. При цьому кожен із гравців команди додає до обговорення свою частину інформації. Команда по частинах збирає пазл, який повинен скластися в цілісну картинку. Завдання викладача при такому підході - коригувати обговорення команди і перевіряти правильність складеної командою картинки. При цьому, крім засвоєння інформації, є і засвоєння принципів і закономірностей знаходження відповіді, тобто відбувається засвоєння умінь (застосовуються методи дедукції та індукції, аналогії, синтезу тощо).
Однак, як справедливо зазначив Матюшин, засвоєння певного принципу чи закономірності не означає, що цей принцип повністю усвідомлений учнями. З цією метою пропонується завдання, яке вимагає знайти або застосувати той самий принцип у нових умовах [7].
Процес пошуку відповіді на запитання “Що? Де? Коли?» не співпадає з процесом розв'язування шкільних задач і здійснюється за іншими закономірностями. Головним механізмом, що забезпечує людині можливість виявлення нового, раніше невідомого відношення, властивості, є утворення нового логічного зв'язку. Нове, невідоме відношення, закономірність розкриваються лише через включення об'єкту у все нові системи зв'язків, через які розкриваються нові властивості.
Впровадження в систему освіти принципів, наведених в статті, спричинить за собою значні зрушення. Головним стане не «заучування» фактів і формул, що швидко забуваються, а критично-логічний характер мислення, при якому головну роль відіграватиме розуміння закономірностей та логічне виведення необхідної інформації.

Список використаних джерел
1. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственного развития ребенка. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985
2. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Пер. с англ. Н.М. Никольской. - М.: Совершенство, 1997
3. Жданов Д. К. , Дидактичні можливості інтелектуальних ігор // Завуч, №7, 2007
4. Жданов Д. К., Можливості інтелектуальних ігор щодо розвитку мислення у дітей // Виховна робота в школі № 10, 2008
5. Жданов Д.К. Екологічний «Брейн-ринг» // Інтелектуальні ігри 5-11 клас, Київ, «Шкільний світ», 2012
6. Жданов Д.К. Проблемне навчання як методологічна основа створення комплексного інтегрованого курсу природничих наук// Позашкілля № 8, 2015
7. Матюшин А.М., Проблемные ситуации в мышлении и обучении, Москва, «Педагогика», 1972

Наши награды

Trener — Thu, 16 Mar 2017 20:52:05 GMT

[color=yellow][size=20]Новые награды)[/size][/color]

Кубок Украины по "Что? Где? Когда?" и "Брейн-рингу" среди школьников

Trener — Mon, 21 Oct 2013 08:02:38 GMT

27-29 октября 2013 года Одесса будет принимать Кубок Украины по "Что? Где? Когда?” и "Брейн-рингу” среди школьников.Турнир проводится Лигой Украинских клубов интеллектуальных игр и Одесским городским интеллектуальным клубом "Эрудит” им. В. Я. Мороховского. Ожидается участие более 50 команд из всех регионов страны.

Традиционно спонсором школьных Всеукраинских турниров является Интернет-супермаркет "Розетка"