социальный проект на национальный конкурс "Украина 3000"

Мета, основні завдання проекту
Основна мета – це реалізація права кожної дитини мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально та психологічно захищеною. Такою ж важливою метою, яка поставлена при написанні посібника є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей, логічного мислення та суспільної комунікативності у дітей та підлітків, естетичне виховання, підвищення рівня ерудиції.
Основним завданням проекту є:
- створення сприятливих умов для фізичного, психологічного, соціального і духовного розвитку дітей;
- забезпечення їх правового захисту;
- реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства.
Розвиток суспільства, науково-техничний прогрес, новий суспільно-політичний стан, - все це призвело до того, що багато з методик навчання застаріли. Потрібен якісно новий підхід до освіти.
Досвідчені вихователі неодноразово згадували про набагато кращу засвоюваність інформації в процесі гри. Але ж зараз інтелектуальні ігри існують лише як форма позашкільної освіти. В посібнику скомбіновані ігрові моделі „Що? Де? Коли?”, „Брейн-ринга” та „Своєї гри” з моделями уроків в загальноосвітній школі. В посібнику показані потенційні можливості реорганізації системи шкільної освіти.
Багаторічна практика роботи у клубах інтелектуальних ігор дозволила створити власні методики роботи з обдарованою молоддю. Крім того, були структуровані та удосконалені вже відомі методики проведення занять у клубах інтелектуальних ігор.
Такою ж важливішою метою проекту є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей, логічного мислення та суспільної комунікативності у педагогічно занедбаних дітей.
Сутність проекту - у школі дитина одержує обсяг знань, визначений рамками освітньої програми. Найпоширеніший метод навчання в школі – метод «шаблонів». При цьому розвитку логічного та творчого мислення учнів приділяється дуже мало уваги. Клуби інтелектуальних ігор дозволяють учням самостійно одержувати більш глибокі знання з окремих, цікавих для них, предметів, демонструвати їх в інтелектуальних змаганнях.
Новизна - Створення системи роботи з розвитку логічного та творчого мислення у учнів середньої і старшої школи. Ігрові моделі “Що? Де? Коли?”, “Брейн-рингу” та “Своєї гри” не є новими. І якщо до цього часу ці ігрові моделі використовувалися для відповіді на питання “Яка команда сильніша?”, то в цьому проекті запропоновані навчальні пакети питань, що направлені на розвиток логічного та творчого мислення, а також на засвоєння нового матеріалу шкільних предметів.
Кожна людина народжується з потребою пізнання навколишнього світу. У дошкільному та молодшому шкільному віці діти проявляють значні творчі здібності. Вступивши до школи, дитина з часом розучується думати. За нього думають автори підручників та вчителі. На уроці викладають ті знання, що повинні бути засвоєні, ставлять запитання і відразу пропонують відповіді на них, формулюють завдання і пояснюють способи їх вирішення. Учень повинен запам'ятати матеріал, що вивчається, повторити його вдома і виконати вправи, необхідні для тренування засвоєних навичок. Заучування – основний принцип навчання дітей в школі.
На жаль, сучасна школа далеко не завжди здатна навчити мислити нестандартно, не по заданих схемах та алгоритмах, закласти основи творчого мислення. З іншого боку, активісти інтелектуально-ігрового руху розробляють методичні матеріали, направлені виключно на підготовку команд до чемпіонатів з інтелектуальних ігор. У зв'язку з цим, клуб інтелектуальних ігор «Еврика», впродовж двох років є творчою лабораторією зі створення проекту нових методик викладання.
Доступність - проект може бути використаний при організації навчально-виховного процесу шкіл та установ позашкільної освіти не зважаючи на статус та місце розташування навчального закладу.
Очікувані результати від реалізації проекту:
- розширення соціальної бази українського інтелектуального руху (розвиток інтелектуального руху, в системі освіти, залучення широких верств населення через клуби, рекламна компанія, реорганізація системи пропаганди інтелектуальних ігор);
- подалання кризи безграмотності у підлітків;
- збільшення кількості осіб, що займаються інтелектуальними іграми;
- започаткування науково-методичного забезпечення системи інтелектуальних ігор;
- поява співтовариства педагогів, зацікавлених у поліпшенні викладання, обміні досвідом, методичними рекомендаціями , тощо;
- підвищення активності учнів на уроках і в позаурочний час, їхньої зацікавленості у вивченні предмета, відповідно, підвищення якості викладання.

Стан Всеукраїнського молодіжного руху інтелектуальних ігор на грудень 2008 року
Інтелектуальні ігри - складова частина культурного життя суспільства, яка сприяє збереженню і зміцненню здоров'я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини, організації змістовного дозвілля.
Інтелектуальний рух не тільки залежить від усієї соціальної структури суспільства, а і сам активно впливає на його різні сторони і сфери –політику, економіку, культуру. Різноманітні турніри виконують соціальну функцію, як фактор стабілізації. Це стосується передусім розв'язання проблеми стримання агресивності, з якою доводиться мати справу будь-якому суспільству .
Постає питання: а не дуже легковажно ставимося ми до інтелектуальних ігор, вважаючи їх лише засобом розваги? Із середовища популярних гравців молодь обирає зразки для наслідування. За рівнем благополуччя і класності команди з інтелектуальних ігор судять про якість управління суспільно важливими процесами на місцях. На вищому спортивному рівні поєдинки з інтелектуальних ігор працюють на престиж націй і держав. Все це свідчить про те, що інтелектуальний рух повинен бути одним з основних об'єктів державної політики як фактор виховання молоді і оздоровлення всіх верств населення країни і як фактор зростання міжнародного авторитету України. Вкладаючи гроші у інтелектуальний рух, держава виявить турботу не тільки про виховання зміни, а і створить умови для виведення дiтей і підлітків з вулиці (підвалів, підворіть тощо). Замість сигарет, алкоголю і наркотиків вони візьмуться за книжку, комп’ютер, підуть до бібліотеки – у найбільш доступні мiсця для занять інтелектуальними іграми. З'явиться надія на зріст інтелектуальних здібностей майбутніх поколінь. То чи можна зіставити витрати фінансові, моральні, часові, пов'язані з перевихованням тих, хто вже поринув у "чарівності" легкого життя, з витратами на організацію занять інтелектуальними іграми? Крім того, специфіка занять інтелектуальними іграми унікальна своєю універсальністю. У ході занять прищеплюється дух колективізму. Заняття інтелектуальними іграми комплексно впливають на розвиток фізіологічних можливостей організму.
Державна політика підтримки інтелектуального руху повинна спрямовуватися: на реалізацію програми розвитку інтелектуальних ігор в країні; вияв повсюдної уваги до дитячо - юнацького інтелектуального руху; на державне стимулювання розвитку інтелектуального руху за допомогою пільгової податкової політики, пільгового фінансування і кредитування; на забезпечення функціонування жорсткої системи контролю і оцінки всієї системи інтелектуальних ігор.
Оскільки участь держави у регулюванні системи інтелектуального руху незначна, погіршилися кількісні та якісні показники. Під загрозою руйнування перебуває досить ефективна в минулому система підготовки кваліфікованих гравців з інтелектуальних ігор. Практично всі клуби ледь животіють через відсутність коштів на їх утримання. Значно скоротилася кількість національних змагань, особливо серед дітей та молоді. Висококваліфіковані фахівці переходять в інші сфери діяльності. Основна причина відпливу кадрів криється у відсутності престижу професіональної діяльності тренера, особливо у дитячо-юнацькому руху.
Криза в українському інтелектуальному руху сьогодні посилює його відставання на світовому рівні. Залишити інтелектуальний рух віч-на-віч з його проблемами - означає втратити цілу галузь, яка ще п'ять років тому прославляла Україну, і приректи значну частину підростаючого покоління на відставання у інтелектуальному розвитку, а отже, на неповноцінне майбутнє.

Ключові моменти методик, що розробляються
Основними параметрами мислення, з якими працюють учасники проекту, є наступні:
• здатність до згортання процесу міркувань. За багаторазового розв’язання однотипних питань окремі етапи розумового процесу скорочуються, учні перестають усвідомлювати їх, але якщо потрібно, завжди можна повернутися до повного розгорнутого міркування;
• гнучкість розумового процесу, що виражається у легкому та вільному переключенні з однієї розумової операції на іншу, в різноманітті аспектів у підході до відповіді на питання, у звільненні від впливу шаблонних і трафаретних способів розв’язання задач;
• тенденція до економії розумового процесу, що виражається у пошуках найбільш легких шляхів «розкрутки» питання;
• здатність до узагальнення. При узагальненні інформації необхідно вміти побачити подібну ситуацію і потрібно володіти узагальнювальною схемою міркування. І в тому і в іншому випадку необхідно відвернутися від конкретного змісту та виділити подібне й загальне у структурах питань.
Очікувані результати від реалізації проекту:
• подолання кризи неграмотності у підлітків;
• створення інформаційного простору у сфері ігрових технологій на території країни;
• підвищення активності учнів на уроках, їх зацікавленості у вивченні предмету; відповідно, підвищення якості навчання.
Основна парадигма проекту: «Головною умовою, що забезпечує розвиток мислення, є послідовна постановка завдань, проблемних ситуацій, в яких учневі треба самостійно знайти шлях вирішення». Так, наприклад, кожного місяця вихованці клубу «Еврика» заповнюють таблицю, в якій указують недоліки своєї гри та пропонують способи їх усунення. Ще одним із тренінгів, розроблених автором методичного посібника, є наступний:
Учням пропонується вибрати якийсь термін. Вибраному терміну необхідно дати визначення. У цьому визначенні будуть терміни, які також потребуватимуть визначення. Необхідно дати визначення і цим термінам. У визначеннях, що знов вийшли, будуть присутні терміни, які також потребуватимуть визначення. І так впродовж 10-15 кроків. Подібний тренінг дозволяє їм краще зрозуміти міжпредметні зв'язки і побачити приховані на перший погляд взаємини між різними галузями знання.
Чим цікаві методики інтелектуальних ігор для вчителів? Ми вчимо дітей працювати з базою знань, які дає школа.
Відомий знавець Нуралі Латипов у своїй книжці «Інтелектуальний тренінг» стверджує, що знання деяких принципів замінює просте утримання в пам'яті великої кількості фактів. Особливо яскраво дане твердження можна проілюструвати прикладом тригонометрії: замість заучування декількох десятків формул, достатньо знати, як їх виводити.
Процес мислення здійснюється, перш за все, як процес вирішення задач, проблем.
Закономірності мислення й закономірності процесу засвоєння нових знань у значній мірі співпадають. Процес засвоєння нових знань є за основними закономірностями, процесом розв’язування нових задач, тобто проблемних завдань.
Процес пошуку відповіді на запитання “Що? Де? Коли?» не співпадає з процесом вирішення шкільних задач і здійснюється за іншими закономірностями. Головний механізм, що забезпечує людині можливість виявлення нового, раніше невідомого відношення, властивості, складає утворення нового логічного зв'язку. Нове, невідоме відношення, закономірність розкриваються лише через включення об'єкту у все нові системи зв'язків, через які розкриваються нові властивості.
Найважливіша характеристика процесу пошуку відповіді в “Що? Де? Коли?» і «Брейн-рингу» полягає в тому, що в цьому процесі, окрім закономірностей логічних перетворень, проявляються також закономірності інтуїтивного мислення.
Можна виділити наступні основні етапи в процесі пошуку відповіді на питання:
1.Пошук шляхів відповіді на питання. Це етап аналізу питання, на якому людина залучає всі свої знання, а також ті методи відповіді на питання, які в минулому приводили до успіху. Тут можливі дві ситуації: відповідь (не обов'язково правильна) буде знайдена, і відповідь не буде знайдена. Якщо відповідь не знайдена, відбувається відмова від відомих способів пошуку відповіді та перехід до другого етапу.
2. На першому етапі виявляються нові зв'язки та відношення між елементами питання. На другому етапі відбувається переструктурування питання та виявлення
нового способу, принципу відповіді.
3. Реалізація знайденого принципу відповіді. Для питань-багатоходовок на даному етапі можливе нове розуміння питання й нові принципи відповіді.
4. Завершальний етап відповіді на питання – перевірка правильності знайденої відповіді.
Однією з переваг інтелектуальних ігор перед шкільними завданнями є знищення психологічного бар'єру минулого досвіду, що з'являється у дітей при розв'язанні шаблонних шкільних задач. При відповіді на запитання «Що? Де? Коли?», у більшості випадків необхідно знайти нестандартне рішення. Хоча, при великому досвіді гри, можна скласти якусь подобу класифікації питань за логічними типами, все ж повну класифікацію скласти неможливо. Крім того, у кожного логічного типу питання є безліч підтипів, а часто йдеться про комбіновані питання, в яких логічні типи перемішані. Тобто запитання «Що? Де? Коли?» і «Брейн-рингу» майже завжди припускають пошук нового нестандартного рішення.

Впровадження в систему освіти принципів, наведених в методичной розробке, спричинить за собою значні зрушення. Головним стане не «заучування» фактів і формул, що швидко забуваються, а критично-логічний характер мислення, при якому головну роль відіграватиме розуміння закономірностей та логічне виведення необхідної інформації (наприклад, математичних формул). Крім того, вказані методики можуть істотно поліпшити міждисциплінарні зв'язки в системі освіти. Описані в методичному пос.ібнику методики грунтуються на завданні досягнення учнями певного рівня операційно-логічних здібностей, а не на завданні отримання ними знань певного об'єму (з яких реально засвоюються і запам'ятовуються 10-12%).
За час участі в проекті вихованці Клубу інтелектуальних ігор при ЦДЮТ «Еврика» досягли досить високих результатів з розвитку розумових здібностей. З другого року навчання вихованці клубу починають випереджати своїх одноліток в швидкості та ефективності знаходження правильного рішення поставленої задачі, застосовуючи при цьому елементи творчого мислення. Після першого року тренувань відбувається поступова зміна структури мислення з переходом на нові якісні рівні. В результаті ми отримуємо 15-16 літнього підлітка з логічним апаратом, доступним не всякій дорослій людині з вищою освітою.
Крім того, великий й соціальний ефект від діяльності клубів інтелектуальних ігор. Систематична робота з дітьми, розгалужена мережа клубів по країні та в регіонах, систематичні масові заходи для школярів – все це приводить до повного заповнення їх дозвілля і на різні дурощі у них просто не залишається часу.
Для ілюстрації досягнень роботи клубів інтелектуальних ігор з розвитку дітей, можна процитувати висловлення матері одного з учасників інтелектуальних ігор: «Я не знаю, якому богові молитися, щоб мій син і далі відвідував клуб інтелектуальних ігор. Після того, як він стал грати в «Що? Де? Коли?», він почав читати. До цього він не читав навіть того, що задавали за шкільною програмою». І таких прикладів можна навести велику кількість.