ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВИХ МОДЕЛЕЙ «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» ТА «БРЕЙН-РИНГУ» НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
Багатьма психологами встановлено, що для дітей найважливішими розвиваючими чинниками є творчість та спілкування. Проте сучасна школа працює з радянських часів за принципами авторитарності та шаблонності. На думку автора, перспективний напрямок розвитку методик навчання - це подальший розвиток розробок проблемного навчання. Багаторічна практика роботи з ігровими моделями «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» дозволила створити власні методики, які є синтезом методик проблемного навчання з ігровими методиками «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу». Проблемне навчання виникло як результат досягнення передової практики і теорії навчання і виховання в поєднанні з традиційним типом навчання є ефективним засобом загального та інтелектуального розвитку учнів. Витоки проблемного навчання походять ще з евристичних бесід Сократа. Засновником сучасної концепції проблемного навчання вважається американський філософ і педагог Джон Дьюї [1]. Глибокі дослідження в галузі проблемного навчання почалися у другій половині 20 століття. Відомий дослідник методів проблемного навчання А.М. Матюшкін указував, що проблемне навчання передбачає, наступне: «пояснення навчального матеріалу, який потрібно засвоїти, слідує за проблемною ситуацією, яка з’явилася, і відповідала пізнавальної потребі, яка виникла» [5]. На заняттях з використанням ігрових моделей «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» пояснення навчального матеріалу йде паралельно з проблемною ситуацією, яка виникла, і відповідає пізнавальній потребі, яка постала. Пояснення може йти як від викладача, так і від одного з учнів. При цьому кожен із гравців команди додає до обговорення свою частину інформації, учні, поділені по командах, по частинах збирають пазл, який повинен скластися в цілісну картинку. Завдання викладача при такому підході - коригувати обговорення команди і перевіряти правильність складеної командою картинки. Якщо ж питання виявилося дуже складним для учнів, завдання, поставлене команді, зводиться до розбиття питання на частини і послідовного пошуку вирішення цілого ряду допоміжних питань. Фактично при цьому учні послідовно вирішують проблемні завдання нижчого порядку, які включають в якості невідомого менш загальні відносини. У результаті пошуку шляху відповіді на питання гравці команди відсилаються до тієї інформації, яку вони повинні засвоїти. При цьому, крім засвоєння інформації, є і засвоєння принципів і закономірностей знаходження відповіді, тобто відбувається засвоєння умінь. Застосовуються методи дедукції та індукції, аналогії, синтезу, тощо. Розглянемо наведені положення на прикладі окремих питань «Що? Де? Коли?»: 1. У XIX столітті в Південній Африці розводити свійську птицю вважалося вигідною справою: при невеликому везінні господар птаха міг заробити не тільки на яйцях, м'ясі та пір'ї. Напевно, відомий письменник знав про це, хоча в його розповіді справа відбувається не в Південній Африці, а в Європі. Якщо ви здогадалися, як саме птах міг збагатити господаря, назвіть це оповідання [2,3]. Для відповіді на це питання необхідно міркувати за наступною схемою: Чим знаменита Південна Африка? → перше, що приходить в голову – алмази → яке відношення до алмазів мають птахи? → загальновідома страсть птахів до дрібних блискучих предметів → гуляючи по відвалах порід в районах здобичі алмазів у пошуках корму, птахи можуть заковтнути алмаз → у якому оповіданні описана подібна інформація? → Відповідь: "Блакитний карбункул" [2]. В цьому питанні скомбіновані знання з таких наук, як: географія, біологія, література. 2. Близько 8000 років тому, після переходу до осілого способу життя, наші далекі предки почали вирубувати та випалювати дрімучі ліси, щоб розчистити територію під ріллю. На думку американського географа Уїльяма Ріддімана, завдяки цьому в черговий раз не відбулося те, що на кіноекранах відбулося вже двічі. А що саме? Відповідь: Льодовиковий період [3]. В цьому питанні поєднуються знання з історії стародавніх часів, географії, екології. 3. Процес згладжування висот земної кори в процесі ЇХ діяльності називається пенепленізацією. А чому присвячена стаття в журналі "GEO" під назвою "Коли ВОНА впала з гори"? Відповідь: водоспадам [3]. В цьому питанні крім розвитку образного мислення подаються нові знання з географії. Наступне запитання, крім інформаційного навантаження, є також розвивальним: учні повинні навчитися мислити критично, без «шаблонів»: 4. Оса мешкає біля берегів Північної Австралії, діаметр її парасольки досягає 12 см, її отрута аналогічна за складом отруті кобри. Якого прикметника не вистачає в цьому твердженні, щоб інформація стала достовірною? Відповідь: Морська (мова йде про медуз) [4]. Ігрові моделі «Що? Де? Коли?» та «Брейн-рингу» доцільне застосовувати на уроках узагальнення і систематизації нових знань, комбінованих уроках, та при перевірці засвоєння знань і умінні застосовувати ці знання на практиці. Ігрові моделі «Брейн-рингу» можна застосовувати при фронтальному опитуванні замість «географічних диктантів». Крім того, ігрові моделі інтелектуальних ігор дають можливість перевірити засвоєння гідрологічних знань з попередніх класів та умінню застосовувати ці знання при вивченні нового матеріалу.
Список використаних джерел 1. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления / Пер. с англ. Н.М. Никольской. - М.: Совершенство, 1997 2. Жданов Д. К., Можливості інтелектуальних ігор щодо розвитку мислення у дітей // Виховна робота в школі № 10, 2008 3. Жданов Д.К. Екологічний «Брейн-ринг» // Інтелектуальні ігри 5-11 клас, Київ, «Шкільний світ», 2012 4. Жданов Д.К. Проблемне навчання як методологічна основа створення комплексного інтегрованого курсу природничих наук// Позашкілля № 8, 2015 5. Матюшин А.М., Проблемные ситуации в мышлении и обучении, Москва, «Педагогика», 1972
Просмотров: 671 |
Добавил: Trener
| Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
